І захотілося раптом, щоб коли помру, крізь прах мого серця проріс дубовий корінь, а з нього вимахав могутній дуб і щоб гілля його пішло на кілки – бити тупих і немічних серцем людей. / Григір Тютюнник

demotivators.org.ua

Що миролюбніша є людність, то більше воєн на її терені...